Слов’янські імена

За традицією слов’янські імена давали дітям лише між четвертим та дванадцятим роком життя (найчастіше у сім років). Тоді ж відбувався ритуал пострижин (для хлопців) та заплітання (для дівчат) – дитина отримувала ім’я і ставала членом даної спільноти. Слов’янські імена мали таке суттєве значення, що їх промовляння було заборонене в певних ситуаціях (наприклад, під час хвороби, щоб «зле» не добралося до хворого).

Намагалися, щоб дані дітям імена приносили їм щастя, славу і визнання, тому в багатьох з них є частка «-слав». Утворення імен підлягало певним правилам. Переглядаючи перелік слов’янських імен, чітко видно, що вони описували бажані характеристики, стани, почуття, іноді покровительство (наприклад, дядька). Найчастіше вони складалися з двох частин (Богу-слав, Яро-гнєва, Пшеми-слав та ін.). Іноді порядок слів змінювали (Славомир-Мирослав).

Найчастіше складовими частинами слов’янських імен були: бог (Бог або доля), бор (боротьба), добро, втіха (радість), дім, дорогий, гнів, гой (достаток, ліки, мир), гість, яр (сила, міць), люб (милий, приємний), міл, мир, мисл (мислити, думати), рад (задоволений або такий, що дає раду), рат (рать, війна), сім (рід, власність), слав, собі, віт (пан, влада), влод (володарювати), вой (воювати), жир (корм, життя). Поруч з іменами двослівними існували також імена у формі дієприкметників, наприклад, Боян, Кохан, Стоян, Вигнан, Тішин, Радім. Зразки чоловічих імен:

Богдан – даний Богом,
Богомил – милий Богу,
Богуслав – той, що славить Бога,
Болеслав – більш славетний,
Божедар – дарований Богом,
Броніслав – той, що обороняє славу,
Чеслав – той, хто прагне слави,
Ярослав – наділений великою славою,
Казимір – нищить мир,
Крезимир –той, хто відновлює мир,
Мілош – той, що любиться,
Мирослав – славить мир,
Радослав – славить радість,
Славомир – славить мир,
Станіслав – хай стане славним,
Войцех – доблесний, радіє з боротьби,
Збігнєв – той, який позбувся гніву.

Жіночі імена зазвичай утворювали, додаючи закінчення –а (напр., Чеслав – Чеслава), хоч варто пам’ятати, що вони також утворювались додаванням частин типово жіночих: воля, честь, звістка, влада, жизнь (родючість) і часто не мали чоловічих відповідників (напр., Недоміра, Добромила). Зразки жіночих імен:

Богна,
Богумила,
Богуслава,
Божена,
Братумила,
Броніслава,
Чеслава,
Добрава,
Добромира,
Доброслава,
Ярмила,
Казимира,
Людмила,
Людомила,
Мілена,
Мілохна,
Міра,
Мирослава,
Навоя,

Прибислава,
Радохна,
Радослава,
Слава,
Славомира,
Станіслава,
Stanisława,
Szczęsna,
Томіла,
Томіра,
Ванда,
Вислава,
Влада,
Войслава,
Живіа.

Wyłączną odpowiedzialność za treść publikacji ponosi wydawca. Fundacja Rozwoju Systemu Edukacji oraz Ministerstwo Edukacji Narodowej nie odpowiadają za wykorzystanie tych informacji w jakikolwiek sposób.

«Повну відповідальність за зміст публікації несе видавець. Фонд розвитку системи освіти та Міністерство національної освіти жодним чином не відповідають за використання даної інформації»

Tag

Nikt jeszcze nie skomentował

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *